вівторок, 26 квітня 2016 р.

Сьогодні 30-ті роковини наймаштабнішої техногенної катастрофи в історії людства - Чорнобильської трагедії


У ніч на 26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС прогримів потужний вибух, який вщент зруйнував реактор. У повітря було викинуто в 30 разів більше радіоактивних речовин, ніж при ядерній атаці Хіросіми під час Другої світової війни.

Радіаційного опромінення зазнали щонайменше 8 млн людей – передусім ліквідатори катастрофи, яких налічувалось майже 600 тисяч. Навколо ЧАЕС було утворено 30-кілометрову зону відчуження – понад 100 тис. українців змушені були залишити свої домівки.

2016 рік оголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. 















пʼятниця, 22 квітня 2016 р.

Сьогодні в Україні відзначають Всесвітній день Землі

День Землі — назва, яку використовують щодо різних заходів, що їх проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля.



22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності. День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.  

Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території.  


Прапор Землі не є офіційним символом чогось (бо офіційно не існує всепланетного уряду). Він являє собою фотографію планети з космосу на темно-синьому тлі. Традиційно Прапор пов'язаний з Днем Землі і багатьма іншими природоохоронними, миротворчими та громадянськими міжнародними заходами.





Символом Дня Землі є зелена грецька буква Θ (тета) на білому тлі.

понеділок, 11 квітня 2016 р.

11 квітня - Міжнародний день звільнення в'язнів фашистських концтаборів


11 квітня 1945 року американські війська звільнили в'язнів нацистського табору смерті Бухенвальд, через застінки котрого пройшло більше 250 тисяч в'язнів, 56 тисяч з яких загинули. Сьогодні цей день відзначається як Міжнародний день звільнення в'язнів фашистських концтаборів.
Концтабір "Бухенвальд" поблизу міста Веймар почав працювати в серпні 1937 року. За роки Другої Світової війни він став одним із настрашніших, після Освенцима, таборів смерті - в ньому не було газових камер, однак щомісяця в ньому гинули сотні, а часом тисячі в'язнів, котрі не витримували важкої праці, тяжких умов утриманння, тортур і медичних експериментів. Найжорстокішою у поводженні з в'язнями була Ілзе Кох, дружина коменданта табору, прозвана за свій садизм Бухенвальдською відьмою, - вона любила бити в'язнів батогом і колекціонувала різні побутові речі, зроблені зі шкіри жертв своїх тортур.
11 квітня 1945 року, коли 3-я американська армія вже наближалась до Бухенвальду, з гестапо у Веймарі подзвонили до адміністрації концтабору і повідомили, що надсилають вибухівку для знищення всіх слідів існування табору, включаючи і його в'язнів. Однак гестапо було невідомо, що на той момент, остерігаючись наступаючих американських військ, адміністрація табору втекла, і один з арештатнтів, який прийняв дзвінок, повідомив, що вибухівка вже не потрібна, оскільки табір вже підірвано. Як не дивно, цей трюк спрацював і зберіг життя тисячам людей.
У 1951 році західнонімецький суд виніс вирок у справі Ілзе Кох, звинуваченої у знущаннях та вбивствах в'язнів і засудив її до пожиттєвого терміну ув'язнення. У 1967 році Бухенвальдська відьма покінчила життя самогубством, повісившись у тюремній камері на мотузці, сплетеній з простирадл.

пʼятниця, 1 квітня 2016 р.

1 квітня - День сміху!Історія та цікаві факти...


Всі ми вже звикли до того, що 1 квітня треба обов’язково пожартувати над друзями, рідними. Зрозуміло, що жарт має бути доречним та без негативних наслідків (на зразок синців у жартівника чи сердечного приступу в людини, яку розвели в цей день).
Але ж звідки прийшло до нас це свято та як його відзначають у світі? Історія Дня сміху починається ще в античний час.
На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише обманною луною.
Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відзначали свято на честь божества сміху (Кізиз). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор “Метаморфоз”, писав з цього приводу: «Забави ці, які ми кожного року влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом”. Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами). Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах. У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовувалися і сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.
Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям. Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що пересунув Новий рік із 25 березня на 1 січня. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи через консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.