Батьки ніколи не повинні забувати, що дитина
вчиться робити ті речі, яким її навчають:
Якщо
діти живуть з ворожістю, вони вчаться
битися;
Якщо
діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися;
Якщо
діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути
боязливими;
Якщо
діти живуть із заздрістю, вони вчаться
розчаруванню;
Якщо
діти живуть із заохоченням, вони вчаться
довірі;
Якщо
дітей вчать ділитися, вони вчаться бути
щедрими;
Якщо
діти живуть у чесності, вони вчаться бути
правдивими;
Якщо
діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими;
Якщо
діти живуть у доброті та ввічливості, вони
вчаться поважати;
Якщо
діти живуть у дружелюбності, вони вчаться
розуміти, що світ прекрасний.
розуміти, що світ прекрасний.
1. Виявляйте зацікавленість шкільними справами
своєї дитини.
2. Обговорюйте складні ситуації, конфлікти, що
виникають у школі, намагайтеся їх спільно вирішити.
3. Допомагайте у знайомстві з новими вчителями
(вивченні їхніх імен, з’ясуванні рис характеру). Ніколи не говоріть погано про
вчителя та школу в присутності дитини.
4. Заохочуйте звертатися по допомогу до вчителя, коли
щось незрозуміло.
5. Заохочуйте підлітка брати участь у корисних
справах, гуртках тощо. Спрямовуйте енергію у правильне річище, бо вона може
вилитися на непотрібні справи.
6. Демонструйте свою віру в успіх дитини.
7. Створюйте ситуації успіху.
8. Акцентуйте увагу дитини на її перемогах.
9. Вказуючи на помилки, означуйте шлях до їхнього
виправлення.
10. Порівнюйте досягнення дитини лише з її власними
(попередніми) роботами, а не з роботами однокласників чи друзів.
11. Розвивайте цікавість, інтелектуальні бажання,
ініціативу і самостійність дитини у навчанні та всіх її справах.
12. Частіше спілкуйтеся з кожною дитиною, а не
помічайте її лише тоді, коли вона зробить щось погане. Не провокуйте дитину на
погані вчинки лише задля завоювання вашої уваги.
13. Розрізняйте особистість і поведінку. Вчинок
потребує санкції, а особистість – підтримки.
14. Любіть свою дитину і показуйте їй свою любов.
2. Не
вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Ви дали їй життя, як
вона може віддячити вам?
3. Не давайте вихід своїм образам на
дитину, щоб у старості «не їсти гіркий хліб». Бо що посієш, те й пожнеш.
4. Не ставтеся до її проблем зверхньо. Життя дано
кожному по можливостях, і, будьте впевнені, дитині воно не легше, ніж вам, а
можливо, і гірше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуйте дитину.
6. Не забувайте, що найважливіші зустрічі людини – це
її зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них – ми ніколи не можемо
знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не картайте себе, якщо не можете
зробити щось для своєї дитини. Картайте, якщо можете – але не робите. Пам’ятайте:
для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено всього.
8. Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть
чужій того, що не хотіли б, щоб робили вашій дитині.
9. Дитина
– це не тиран, який заволодіває всім вашим життям, не тільки плід плоті і
крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало вам на зберігання й розвиток
у ньому творчого вогню. Це любов матері й батька, у яких
ростиме «душа, дана на зберігання».
10. Любіть свою дитину будь-якою – неталановитою,
невдахою, дорослою. Спілкуючись із нею – радійте, бо дитина – це свято, яке
поки що з вами.
Немає коментарів:
Дописати коментар